Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України - Вікторія Вікторівна Садівнича

Кажуть, що на Благовіщення птахи гнізда не в’ють і не несуться. У це свято особливо грішно працювати на землі.

Великдень – свято, багате на різноманітні народні звичаї. На великодні свята, як і на різдвяні, має зібратися вся родина, адже це «великий день». До свята готуються заздалегідь: печуть паски, розписують крашанки й писанки.

…великодній звичай розпочинати святкову трапезу яйцем побутує в Україні з давніх-давен? Яйце символізує зародження нового життя, Христове воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до нового життя. Після свяченого яйця всі їдять паску й усе, що приготували на свято.

За традицією, розпочинаючи урочистий сніданок, господар обрізав зі свяченої паски скибочки з трьох боків, приказуючи: «Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий!» Ці окрайці тримали до завершення свят і потім віддавали худобі. Після святкового сніданку діти носили старшим родичам гостинці й отримували за це ласощі та писанки, якими потім гралися.

Жовті, червоні, жовтогарячі кружальця, багатокутні зірки на писанці – це символічні зображення Сонця. Хвилі означають воду. Також на писанках зазвичай зображують дубове або вишневе листя, малюють півників, козликів, пташок, рибок, метеликів, бджілок.

На Великдень усі мають веселитися, оскільки той, хто сумуватиме в цей день, сумуватиме і протягом усього року. Якщо хтось помирає на Великдень, вважають, що його щаслива душа піде просто до неба, бо того дня «небо отворено».

Понеділок після Великодня в народі зветься Обливаним. За традицією, цього дня хлопці обливають дівчат водою, а ті можуть віддячити їм тим самим у вівторок.

Другий після Великодня тиждень в українській традиції є поминальним – це Проводи. Інша назва цього тижня – Радовниця. Ще за тиждень перед Проводами відвідують кладовище, щоб прибрати могили, насіяти квіти, посадити дерева.

…подібні до українських Проводів свята є також в інших народів? Наприклад, у білорусів поминальні дні називаються Дзяди й припадають на жовтень, у болгар та сербів це Задушниці, які відбуваються до трьох разів на рік. А от мексиканці поминають своїх померлих на початку листопада, приносячи їм на могили квіти і свічки. Всюди можна побачити розставлені та розвішані ляльки-скелети, яскраво-жовті чорнобривці – квіти мертвих, а також купити солодощі у вигляді черепів. При цьому настрій у людей святковий завдяки вірі в можливу зустріч із померлими рідними.

1 й 2 травня в Україні – вихідні на честь Дня міжнародної солідарності трудящих. Відзначають його з 1886 р., на сьогодні в 142 країнах світу під різними назвами – Першотравень, День праці, День весни, Свято весни та праці.

1 травня традиційно влаштовують мітинги і демонстрації з висуванням різних політичних вимог.

9 травня ми відзначаємо День Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Це свято безсмертного подвигу народу – переможця над фашизмом, усенародної пам’яті про його боротьбу за свободу й незалежність Батьківщини.

День Перемоги 9 травня відзначають у СНД, Польщі, Сербії; у Словаччині, Норвегії й Чехії – 8 травня, у Нідерландах – 5 травня, у країнах Британської Співдружності – 7 травня. У США це свято називається Victoryin Europe Day («День Перемоги в Європі»). ООН з 2005 р. відзначає 8–9 травня як Дні пам’яті та примирення. У ці дні традиційно зустрічаються фронтовики, покладають вінки до пам’ятників Слави і військової доблесті, гримить святковий салют.

Трійця (Тройця) – це церковне свято, яке відзначають у восьму неділю після Великодня. Зазвичай воно припадає на червень. Свою назву свято отримало на честь сходження Святого Духа на апостолів, яке їм обіцяв Ісус Христос перед Вознесінням на небеса. Таким чином, це свято нагадує про святу Трійцю, три відомі прояви, іпостасі Всевишнього – у вигляді Бога-Отця, у вигляді Бога-Сина й у вигляді Святого Духа.

Основа троїцької обрядовості – культ рослинності, що в цей час починає розквітати. В Україні ще у ХVIII ст. до церкви приносили різні трави: зорю, м’яту тощо. У середину цих трав ставили потрійну свічку, що називалася Тройцею, яка мала горіти протягом усієї обідні. Потім ці трави використовували як оберіг проти різних хвороб, а троїцьку свічку давали в руки тому, хто помирав.

…святкування Трійці в наших предків починалося з четверга? Цього дня дівчата йшли в поля, левади чи ліс і там завивали вінки «на всі святки». Вінки плели з конвалій, незабудок, чебрецю, а також вплітали полин як оберіг проти русалок, які в цей час, за народними віруваннями, мали силу залоскотати і втопити людину. Брали гілля різних дерев: клена, ясена, липи, осоки, але в жодному разі не верби. Особливо шанованою в Україні була тополя. Існував звичай ставити головне дерево перед воротами та дверима, щоб захистити себе від відьом. Для цього по кутках хліву іноді встромлювали осику. За допомогою цього ж дерева вгадували, чи всі члени родини доживуть до наступного клечання: якщо внесене на ніч дерево вранці залишалося зеленим – усі будуть здорові, якщо листя почорніє – хтось важко захворіє, а може, навіть помре.

28 червня – це День Конституції України, який ми святкуємо з 1996 р. У червні 1996 р. депутати Верховної Ради України ухвалили основний закон держави – Конституцію. Це сталося на п’ятий рік після проголошення незалежності. Народні обранці працювали всю ніч із 27 на 28 червня – загалом 23 години безперервно. Під час голосування «за» висловилися 315 парламентарів.

Одне з найпоетичніших українських свят – Івана Купала, яке відзначають 7 липня. За церковним календарем це Різдво Івана Хрестителя, але ще за дохристиянських часів слов’яни відзначали цієї пори свято Купайла, тобто Сонця.